Особливості української кухні. Пишаємося своїм

Ми із задоволенням смакуємо гамбургери, піцу і солодкі французькі макаруни.
Ми багаті на унікальні продукти, але поки не до кінця усвідомили, наскільки це цінно.Напевно, до свята слід було б підготувати добірку найпопулярніших українських страв. Дуже українських та таких, які всі вважають символом нашої кухні. Наприклад, рецепти борщу, вареників чи голубців.
Любов до багатогранного борщу і вареників – просто у нашій крові. Звична для нас страва, борщ, може здивувати людей, які готують її вперше. Адже при погляді на традиційний рецепт, можна помітити близько 20 інгредієнтів! Звісно, подекуди, продуктів менше, бо не додають квасолю, лавровий лист чи м’ясо.
Ну а голубці - це нескінченне джерело натхнення: можна сміливо приготувати кілька десятків варіантів у різні пори року.
Та українська кухня набагато ширша, різноманітніша і виходить далеко за межі цих трьох страв.

Спробуємо відповісти собі на основне питання. Що для мене українська кухня?

Відкинувши всі міркування, можна назвати головне. Це три важливі складові - продукти, традиції та люди. І саме цим ми водночас і схожі, і відрізняємося від італійської, французької чи іспанської кухонь.

Продукти

Однозначно для нас, для нашого смаку вони найкращі. І це не просто хвастощі. Ось, наприклад, в Італії культивують десятки прекрасних сортів помідорів. Ці сорти чітко визначені та не викликають суперечок у фермерів, продавців чи покупців. В нас різноманітність не гірша. Але смак наших помідорів солодший і при цьому в них більше соку, тієї самої соковитості. Італійські томати хороші, але самі італійці віддають перевагу більш кислому смаку томатного соусу. Ми ж цінуємо помідори за солодкість. Тому на їх прикладі можна зрозуміти, чому наші продукти найкращі — для нас та нашого смаку. Те саме і щодо інших українських продуктів.

Огірки — ароматні та солодкі. Особливо ґрунтові, вирощені на українській землі.

Цибуля — соковита і солодкувата, якщо біла, і «гірка і плаксива», якщо синя. А молода цибуля вирощена навесні на підвіконні? Вона ж пахне березнем.

Часник — дрібний і пахучий. І, як писав відомий Жванецький, склеює пальці. Не треба плутати з китайським великим часником, який синіє під час тушкування.

Якщо рослинна олія — то обов'язково соняшникова і зі смаженого насіння, ароматна, така, щоб салати заправляти.

А наша риба… Дунайка у Вилкове у квітні або перша справжня тюлечка у травні. І хоча в Україні говорять: «Риба не хліб, ситий нею не будеш», це прислів’я точно не стосується смачних та ситних биточків із бичків. Або смачний лящ, який наші прадіди ще запікали у солі.
А рачка, ці дрібні чорноморські креветки зі смаком дитинства та йоду. Впевнені, багато хто пам'ятає ті часи коли креветку на косі ловили саморобним сачком із віконної фіранки…

М’ясо у нас люблять молоде. Якщо телятина — то світла, якщо ягня — то до року, і господар точно буде знати, яке саме з отари. А ще в Україні ще можна знайти на базарах домашніх бульйонних кур — таких, із синюватим відливом, худорлявих, мускулистих, "спортивних". Їх треба варити 5−6 годин, не менше, але бульйон з них здатний вилікувати будь-кого.Сало. Напевно в багатьох з нас українське сало асоціюється з критими ринками у наших містах. Черкаси, Вінниця, Херсон, Чернігів, Харків, Тернопіль, Київ… В кожному місті своє сало. І це дійсно так, без перебільшення. Свої особливості, нюанси й продавці, до яких на вихідні приїжджають скупитися гурмани зі всієї області.

Взагалі, ми багаті на унікальні продукти, але поки не до кінця усвідомили, наскільки це цінно. І поки ще сперечаємося, як має виглядати той чи інший сорт помідора або як правильно казати хамса чи тюлька. Але ми вже на правильному шляху...

Традиції

Традиції - це не лише рецепти приготування страв. Традиції - це про ставлення до їжі. Традиції нашої української кухні - це те, як ми вшановуємо продукт.
Сотні років викорчовування та знищення нашої культури, штучні голод та переселення загартували наші традиції. Цими традиціями ми передаємо інформацію від покоління до покоління. Саме наш генетичний код зашифрований у цих традиціях. Те, як заведено подавати на стіл хліб. Те, як господині випікають на Великдень паски — у тиші та добрі. Те, як на Різдво варять кутю, і по всій Україні свої нюанси та особливі рецепти. Традиції — це різноманітність сотень видів вареників. Традиції — це повага до себе через повагу до продуктів та страв на столі.

Люди

Але якщо говорити про важливість, то наші люди — на першому місці. Люди, які змогли зберегти свої традиції, незважаючи ні на що. Люди, які були готові завжди боротися за них.За останній час наша країна стала мудрішою, мабуть, на сотню років вперед. Ми задумалися про свою історію, справжню історію, не переписану. Про свої справжні традиції. Про тих, хто створював Україну сотні років. Про те, що насправді ми говоримо і якою мовою. Ми задумалися про те, кого насправді любимо. Це і є Незалежність. Пишатися своїм. Вибирайте рецепти на Cookpad, пишіть свої рецепти, залишайте кукснапи, коли приготуєте.

З Днем Незалежності, країно!
Зі святом нас усіх!

Фото на обкладинці: від @irinarina111

Зручно користуватися додатком Cookpad на телефоні. Безкоштовний додаток рецептів. Завжди без реклами.